Укладання паркетної дошки

1Паркетна дошка має достатньо великі геометричні розміри, що дозволяє укладати її набагато швидше, ніж штучний паркет. Існує кілька способів укладання паркетної дошки:

 1.«Плаваючий» спосіб;

2.Клейовий спосіб – суцільна приклейка дощок до основи (для багатошарового паркету);

2.Кріплення цвяхами до нижньої дерев’яної підлоги (для масивної паркетної дошки)

4.Укладка на лаги.

Укладання паркетних дощок «плаваючим способом» мається на увазі склеювання їх один з одним через шип – паз без кріплення до основи або збірки поверхні підлоги одного приміщення з використанням замків типу «Uniclick».

2 Безклейове з’єднання розроблено також і для масивних паркетних дощок. Для цієї мети використовуються спеціальні скоби, які компенсують рух дерева внаслідок зміни температурного режиму і вологості в приміщенні. Скоби підвищують еластичність підлогового покриття, тому вони виготовляються з ресорного заліза. При бажанні таке підлогове покриття може бути демонтовано і встановлено в іншому місці.

 Спосіб укладання паркетних дощок «плаваючим» способом є найбільш технологічним, але його не завжди можна застосовувати. У тих випадках, коли необхідна додаткова жорсткість основи або приміщення має великі розміри необхідно застосовувати клейовий спосіб – суцільну приклейку дощок до основи.

 При укладанні на балки паркетні дошки можна закріплювати традиційним способом за допомогою цвяхів через гребені до балок, а також «плаваючим способом». У цьому випадку дошки вільно укладають на балках і склеюють по гребеню і пазу, наносячи клей по всій довжині дошки. Монтаж підлоги під кутом зазвичай неможливий.

 Чітке виконання технології робіт та дотримання температурного режиму і вологості в приміщенні при укладанні паркетної дошки є необхідною умовою отримання якісної підлоги, яка довгі роки буде тішити око господарів.

Температура при монтажі підлоги повинна бути не менше 18˚С, а відносна вологість повітря – від 30 до 60%.

Основа під паркетну дошку

3Загальні вимоги до всіх типів основи під паркетні дошки наступні: основа повинна бути сухою, рівною, чистою, не мати залишків пилу, масла і бруду, а також бути здатною витримати навантаження покриття.

 При вимірюванні 2 метровою рейкою допуск по горизонтальності основи повиненна становити ± 3 мм, а при вимірюванні рейкою завдовжки 0,25 м – ± 1,2 мм.

 В якості чорної підлоги можна використовувати бетонну основу, ДСП, фанера, старий дощатий настил.

 Якщо паркетна дошка наклеюватиметься прямо на бетонну основу, то вона повинна бути досить міцною, щоб у випробуванні міцності методом подряпини не відбувалося розшарування поверхні бетонної стяжки. Це також відноситься до основ, що вирівняні латексними або аналогічними заливальним розчинами. При слабкому поверхневому натягу, поверхню, що вирівнюється необхідно заґрунтувати або піддати механічній обробці, інакше клей не утворює міцного зчеплення. Гігроскопічні підлоги вимагають обов’язкової ґрунтовки.

4 При настиланні паркетної підлоги на бетонну основу, укладене на грунт, основа з пустотами в перекриттях і на свіжозалите перекриттях необхідно влаштування пароізоляційного шару. У цьому випадку паркетні дошки наклеюють на листовий матеріал (фанера, ДСП), який укладають на пароізоляцію. При цьому ДСП або фанера повинні бути добре прикріплені до основи, в них не повинно бути гнилі і вони не повинні скрипіти.

 Якщо на основі залишилися залишки старого клею на спиртовій основі (клей для лінолеуму), бітумної мастики і т.п., то їх необхідно видалити, інакше у нового клею не буде адгезії.

Паркетні дошки з полакованою поверхнею слід приклеювати клеєм на спиртовій основі, без фінішної обробки паркетні дошки можна наклеювати клеєм на водній основі. Необхідно дотримуватися інструкції виробника клею.

5 У разі влаштування «плаваючої підлоги» в якості основи можна використовувати листовий матеріал, на який надалі буде укладатися паркетна дошка. Для цієї мети придатні наступні матеріали:

 Якісна деревостружкова плита, товщиною не менше 19 мм, якщо чорна підлога має рівну поверхню, можна використовувати матеріал товщиною не менше 16 мм.

Фанера (переважно з сосни) товщиною не менше 12 мм.

При укладанні паркетної дошки (мінімальна товщина 22 мм) по лагам або балок, вони повинні бути досить сухими, укладеними без провисання для запобігання їх скрипу. Дошки, прилеглі один до одного не повинні перетинатися в поперечному напрямку в проміжку між двома дерев’яними лагами або балками.

 При укладанні паркетної дошки на існуючі підлоги для отримання безшумної і зручної при ходьбі підлоги необхідно завжди використовувати підкладку – звукоізоляційний шар між чорновою підлогою і паркетним покриттям. До найбільш поширених в даний час звукоізолюючих матеріалів відносяться поліетиленовий пінопласт, будівельний картон, високоеластична листова гума і плити з пресованої пробки. Якщо звукоізоляційний шар використовують в комбінації з пароізоляцією, його необхідно укладати зверху пароізоляції.

 Температурні шви

 6Сезонні кліматичні зміни є причиною переміщення, набухання і стягання паркетної підлоги. З цієї причини підлога ніколи не повинена укладатися впритул до оточуючих стін і інших фіксованих конструкцій будівлі без залишення достатнього температурного зазору. Підлога повинна мати можливість розширення біля всіх порогів, дверних прорізів, труб опалення, колон, сходів, і суміжних підлог з інших матеріалів.

Температурний зазор повинен бути достатньо великим: мінімум 1,5 мм для кожного метра ширини підлоги. Отже, підлога шириною 4 метри повиненна мати мінімальний температурний зазор рівний 4х1,5 мм = 6 мм (однак більш практично працювати з розміром 10 мм для невеликих кімнат).

Для того щоб отримати гладке з’єднання між підлогами, можна використовувати пороги різної конструкції.

 При влаштуванні «плаваючої підлоги» максимальна ширина підлоги, яку можна робити без температурних зазорів, становить 12 м (8 м – для 10 мм дошки). При великій ширині його необхідно розділити швами для компенсації температурного розширення.

7 При настиланні підлог крізь дверні отвори підлога повинна бути розділена рухомим з’єднанням, яке згодом перетвориться в поріг. Якщо поріг зафіксовано на чорновій підлозі, то в подальшому між паркетом і порогом повинен бути передбачений розширювальний зазор, рівний за розміром зазору, що знаходиться в іншому приміщенні. При бажанні можна демонтувати існуючий поріг і встановити його на місце після укладання підлоги. В даному випадку розширювальний зазор буде перебувати під порогом.

 «Тепла підлога»

 Паркетну дошку можна укладати поверх системи опалення підлоги (рекомендуються водні системи), але при цьому слід враховувати товщину дощок. Оптимальною товщиною є 13-15 мм, 10 мм не можна використовувати, а у 20 мм занадто високою опір теплопередачі, що призводить до збільшення споживання енергії.

 Система опалення, розташована під підлогою повинна розподіляти тепло рівномірно по всій підлозі. Температура на поверхні паркетної підлоги не повинна перевищувати 27°С в будь-якому місці кімнати. Обов’язково пристрій гідроізоляційного шару в конструкції підлоги.

 Необхідно суворо дотримуватися інструкцій виробників з укладання паркетної дошки в конструкції «тепла підлога».

 Укладання паркетних дощок

8 Паркетні дошки можуть укладати як уздовж приміщення, так і діагонально (крім укладання по лагам). Діагональне укладання оживляє інтер’єр, але в цьому випадку збільшується кількість відходів. Якщо нормальний допуск на відходи складає 2%, то при установці дощок під кутом до головної стіни і при узорному укладанні дощок цей показник становить приблизно 8%.

 При будь-якому способі, укладання дошки слід проклеювати по всій довжині паза, як по короткій, так і по довгій сторонам. Існує два способи приклеювання дощок одну до одної – одностороннє і двостороннє. При односторонньому способі клей слід наносити на верхню кромку паза, а не на нижній його кінець, а при двосторонньому клей наноситься як на верхню, так і на нижню кромку паза.

9Двосторонній спосіб склеювання паркетних дощок застосовується для укладання покриття в громадських приміщеннях, а також при укладанні по діагоналі (під кутом)

 Після укладання

 У багатьох випадках перед покриттям підлоги з паркетних дощок лаком (у разі використання дощок без фінішної обробки) або маслом поверхню підлоги необхідно відшліфувати для очищення її поверхні від бруду, що з’явився під час укладання.

 Шліфування застосовують також при оновленні поверхні паркетної підлоги в процесі експлуатації. При цьому слід мати на увазі, що зовсім не обов’язково шліфувати поверхню дощок до деревного шару. У цих випадках досить знежирити і очистити поверхню від бруду і потім зашкурити її наждачним папером. Таке легке шліфування поверхні дозволяє зняти старий лак, і підготувати її для нанесення нового лакового покриття.

10 У деяких випадках, навіть використовуючи паркетні дошки із заводським лаковим шаром, рекомендується нанести додатковий шар лаку на місці. При цьому закриються всі стики між дошками, і підлога буде повністю захищеною від вологи. Це особливо слід робити в приміщеннях, де є ризик протікання.

 Заключним етапом по влаштуванню паркетного підлоги є установка плінтусів. Вони не повинні притискатися занадто щільно, тому що, це може обмежити здатність підлоги до розширення. Плінтуси кріпляться до стіни за допомогою цвяхів або шурупів.

 Якщо необхідно заповнити зазор між стіною і плінтусом, то необхідно використовувати дерев’яний наповнювач, при цьому не можна застосовувати силікон. Будь-яке присутність силікону на паркеті може призвести до пошкодження лакового покриття при його оновленні або повторному нанесенні.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>